створення організаці варшавського договору

У перш повонн десятилття у свт утвердилася двостороння система мжнародних вдносин. Це час, коли було розпочато глобальне протистояння двох наддержав - Сполучених Штатв Америки та Радянського Союзу, а також протистояння двох вйськово-полтичних органзацй - Пвнчноатлантичного альянсу та Органзац Варшавського договору. У кранах Схдно ґвропи був пдписаний Варшавський договр. Сталося це у 1955 роц. Основне завдання його полягало у здйсненн контролю над цими державами, а також у забезпеченн безпеки  миру в ґвроп. Згдно з Угодою передбачалося надання допомоги кранам-учасницям у раз вйськово загрози, проведення взамних консультацй у кризових ситуацях  формування Об'днаного командування збройними силами. Варшавський договр про дружбу, спвробтництво  взамодопомогу пдписали Албаня, Угорщина, Болгаря, Польща, НДР, Румуня, Чехословаччина та СРСР через 6 рокв псля утворення НАТО. Необхдно вдзначити, що спвпраця цих держав снувала задовго до пдписання документа. Рч у тм, що у бльшост з них псля закнчення вйни встановилася комунстична система керування державою, чому неабиякою мрою сприяли радянськ вйська, що залишилися на територ Схдно ґвропи. ¶ до моменту пдписання договору, вс вдносини мж ними здйснювалися на основ договорв про дружбу  спвробтництво. У 1949 роц була сформована Рада економчно взамодопомоги, до складу яко увйшли спочатку Болгаря, Радянський Союз, Угорщина, Румуня, Польща та Чехословаччина, а пзнше й нш крани. Разом з тим, псля 1953 року у деяких кранах Схдно ґвропи намтилися ознаки масового невдоволення, викликан неоднозначною полтикою СРСР. Так, у Чехословаччин та Угорщин пройшли масов демонстрац та страйки. А в НДР вони були настльки численними, що радянське кервництво змушене було ввести танки для придушення виступв робтникв, незадоволених погршенням рвня життя. Коли у 1953 роц помер Й.Сталн  до влади прийшли нов лдери, ними було зроблено деклька поздок до кран соцалстичного табору. Результатом хнх взитв  стало пдписання Варшавського договору. До нього увйшли практично вс схдновропейськ держави, за винятком Югослав, яка дотримувалася нейтралтету. Пдписання цього документу було викликане, у першу чергу, виникненням вйськових загроз у результат ратифкац Паризьких угод 1954 року, як припускали створення Захдновропейського союзу  приднання Захдно Нмеччини до Пвнчноатлантичного альянсу. Пдписання вищевказаного документу оформило створення Органзац варшавського договору - вйськово-полтично органзац соцалстичних вропейських держав. · створення стало свордною вдповддю на формування НАТО, яке було нацлене проти соцалстичного табору. Цл Варшавського договору передбачали забезпечення безпеки кран-учасниць. Вн складався з преамбули  одинадцяти статей. Згдно з його умовами та Статуту Органзац Об'днаних Нацй, вс держави, як пдписали цей документ, зобов'язан були вдмовитися або утриматися у мжнароднй полтиц вд погроз або прямого застосування сили, а у раз збройного конфлкту - надавати допомогу всма доступними засобами. Також крани-учасниц були зобов'язан дяти у цлях змцнення спвробтництва  дружнх вдносин для подальшого розвитку культурних та економчних взамозв'язкв, при цьому поважаючи нацональний суверентет,  не втручаючись у внутршню полтику одна одно. Але при цьому необхдно також вдзначити, що членство в Органзац не завжди було добровльним, а рдксн спроби вийти з не жорстоко придушувалися (приклади цьому - Угорщина, Чехословаччина та Польща). Був створений  вищий орган Органзац Варшавського Договору - Полтичний консультативний комтет, основним завданням якого входило проведення консультацй вдносно спрних питань, як виникали у рамках здйснення Договору. Але дяльнсть ОВД була достатньо суперечливою  не завжди успшною. Важливо нагадати, що у ход  протистоянн з НАТО, виникли дв велик кризи, як ледь не стали причиною Третьо свтово вйни: це Берлнська та Карибська кризи. Причиною Берлнсько кризи 1959-1962 рокв стало масове переселення жителв Схдно Нмеччини до Захдного Берлна. Для того, аби покласти край несанкцонованому переселенню, за одну нч була збудована знаменита Берлнська стна, де були встановлен контрольно-пропускн пункти. Але подбн д викликали ще бльше невдоволення населення, бля КПП збиралися величезн натовпи тих, хто хотв покинути меж радянського Берлна. Це призвело до того, що бля Бранденбурзьких ворт  основних пропускних пунктв були сконцентрован радянськ та американськ танки. У пдсумку протистояння двох держав закнчилося тим, що радянська влада змушена були вдвести сво танки з цих позицй. Ще одна кризова ситуаця виникла у 1962 роц в зон Карибського басейну, поставивши свт пд загрозу початку ядерно вйни. А почалося все з того, що американц розмстили свою ракетну базу на територ Туреччини. Радянський Союз не мг залишити це без вдповд, тому тамно розмстив сво ракети на остров Куба. Коли у Сполучених Штатах Америки стало про це вдомо, там почалася справжня панка, оскльки д радянського кервництва були сприйнят як початок пдготовки до вйни. На щастя, закнчилося все не так вже й погано: радянськ вйська вивели сво ракети з Куби, американц - лквдували свою базу в Туреччин  зобов'язалися не вживати яких-небудь заходв проти Куби. Крм цих конфлктв, усередин само Органзац було чимало нших кризових ситуацй. Основною хньою причиною було прагнення деяких кран до кращого життя  бажання звльнитися вд впливу Радянського Союзу. До таких криз можна вднести повстання в Угорщин, яке вдбулося у 1956 роц (операця «Вихор»), спроби проведення реформ у Чехословаччин в 1968 роц («Празька весна», операця «Дунай»). Вс вони виршувалися за допомогою радянських танкв. Не варто забувати  про вйну в Афганстан 1979-1989 рокв. У 1979 роц там, внаслдок вйськового перевороту, до влади прийшло нове кервництво, яке мало намр побудувати модель соцалстично держави, за зразок взявши СРСР. Така полтика викликала невдоволення населення, у результат чого президент Афганстану Амн був змушений звернутися до Радянського Союзу за допомогою. Що було дал - всм вдомо. Введення на афганську територю радянського обмеженого контингенту, який повинен був тльки утримувати ситуацю пд контролем. У пдсумку - 10-рчна вйна  мжнародна золяця Радянського Союзу. У 1985 роц, у зв'язку з закнченням термну д Варшавського Договору, вн був подовжений на 20 рокв. Коли у СРСР почалася перебудова, змни вдбулися у всй зовншньополтичнй дяльност крани. Радянське кервництво не перешкоджало проведенню «оксамитових» революцй у схдновропейських державах 1989-1990 рокв. У 1989 роц впала Берлнська стна, а рк потому дв Нмеччини були об'днан в дину державу. Для Союзу це означало втрату врного союзника. Поштовхом для початку розпаду вйськово радянсько мпер стало пдписання Будапештського договору 1991 року трьома кранами - Польщею, Угорщиною  Схдною Нмеччиною. Цей документ пдвв риску пд снуванням Органзац Варшавського Договору. Органзаця проснувала 36 рокв. Дал, у 1991-1994 роках радянськ вйська почали поступово залишати територ Чехословаччини, НДР, Угорщини та Польщ. Таким чином, в стор снування ОВД була поставлена остаточна крапка. Сам Варшавський Договр виклика багато запитань. Так, наприклад, що отримав безпосередньо Радянський Союз з його пдписанням? Останнм часом багато сторикв схиляються до думки, що це був добре продуманий полтичний хд М.Хрущова, який прагнув до створення якось спльно органзац для забезпечення колективно безпеки. Радянське кервництво почало розумти той факт, що НАТО почина загрожувати вйськовй могутност СРСР  його переважно вропейськй територ. Однак, якщо казати про реально снуючу на той час перевагу Заходу, то воно полягала тльки в методах залякування за допомогою ядерно збро. Щодо звичайного озброння  технки, то незаперечна перевага була на боц саме Радянського Союзу. Бльше того, це, на думку багатьох експертв, стало причиною появи Пвнчноатлантичного альянсу. Америка з своми союзниками вдразу псля закнчення вйни приступили до роззброння  масового звльнення вйськовослужбовцв, а ось СРСР з цим не поспшав. Та й вдчувати себе у безпец американц могли тльки до 1957 року, коли був запущений перший радянський штучний супутник , таким чином, виникла загроза виведення ядерно збро на орбту. Як би там не було, Варшавський Договр припинив сво снування, втм, так само, як  СРСР. Але негласне протистояння мж США  Росю, як  ранше, збергаться.

23 квтня 2012 | Перегляди:1545 | Додати новину в закладки

Новини, Геополтика

 Чужий компьютер

Уведть свй логн  пароль. Якщо Ви забули пароль, то можете його. Якщо Ви вперше зайшли то радимо Вам .

Завантаження. Зачекайте, будь-ласка...

Варшавський договр: причини  наслдки